postheadericon Сторінка психолога

 

В нашому дошкільному закладі працює консультативний центр  де можна отримати психолого-педагогічну допомогу , індивідуальну консультацію з хвилюючих  Вас питань.

Консультації надають:

Завідуюча ДНЗ   Охріменко Надія   Петрівна                                                                                              тел.. 067-291-33-24

Вихователь-методист Тиморіна Тамара Михайлівна                                                                                       тел. 067-194-23-15

Практичний психолог Филенко Анна Георгіївна                                                                                                   тел. 098-731-87-00

                                          Ми завжди раді Вам допомогти!

 

   Поради батькам

Кожна дитина наділена величезним запасом творчої енергії, треба тільки допомогти її виявити. Сама дитина, без допомоги дорослого, творити не може, лише в спільній діяльності з ним. творчість може згаснути або не проявитися зовсім, якщо не має виходу на оточення, якщо до них не виявлено ніякого інтересу.

Практика свідчить про те, що більшість батьків намагається якомога більше і швидше дати дитині певний обсяг знань, навчити певних навичок (вміння рахувати, читати, писати та ін.) і практично випускають з поля ору потребу виховання дитини. Важливим моментом для батьків є ведення дитини до успіху. Успіх в будь-якому виді творчості обов’язково позначиться на загальному розвитку дитини. Творчі досягнення допомагають дитині утвердитися в колективі однолітків, завоювати авторитет серед них.

Крилаті фрази: „у щасливій родині щасливі діти” або „головне завдання батьків – зробити щасливим своє життя” актуальні в наш час. Саме щасливі батьки можуть дати дітям дуже багато, у тому числі і щасливе дитинство. Щасливі батьки передають свій позитивний спосіб життя, свій спосіб розв’язання проблем – саме такі батьки можуть навчити дитину бути щасливою.

Якщо батьки самі нічим не цікавляться, нічому не вчаться, не читають, не здобувають нових знань, а відповідно не розвиваються, навряд чи дитина буде слухати й виконувати їхні настанови.

 

Основні ознаки гармонійного психологічного клімату родини, які ми приймаємо, керуючись положеннями  Б. Карвасарського:

1) всі члени родини спілкуються між собою, вміють слухати і чути одне одного. В суперечках враховується думка кожного;

2) відповідальність і обв’язки поділяються між всіма членами родини;

3) члени родини підтримують одне одного, можуть виконувати обов’язки іншого у випадку зміни ситуації;

4) кожен член родини вірить у себе, має адекватну самооцінку, довіряє іншим;

5) члени родини мають спільну систему цінностей, поважають сімейні традиції;

6) цінується почуття гумору, приділяється увага духовному життю, виховується позитивне ставлення до будь-яких подій, виділяється час для спільних розваг;

7) коаліції між членами родини динамічні й мінливі;

 

Основні ознаки психологічного клімату, які позитивно впливають на розвиток креативності:

1) вимогливість членів родини одне до одного, але водночас і висока міра довіри;

2) вільне висловлювання думок при обговоренні питань, що стосуються всієї родини, а також здатність прийняти точку зору іншого;

3) ділова, але доброзичлива критика;

4) брак надмірного тиску дорослих на дітей, надання дитині права самостійно приймати важливі для неї рішення;

5) достатня інформованість членів родини про події, що відбуваються навколо.

 

 

 

 

 

Поради щодо поводження з дитиною,                                                                

                                                                  яка пережила  травмуючи події 

(автор-упорядник Ястребова Т.В.)

Потурбуємося про тіло:

  • Намагайтеся якомога менше змінювати звичний ритм життя дитини;
  • Побільше відпочинку, сну, позитивних вражень;
  • Організуйте можливість дитині для зняття напруги – заняття спортом, танцями, рухливі і змагальні ігри;
  • Харчування – може бути дрібними порціями, не змушуйте дитину їсти, якщо у неї не має апетиту;
  • Не відмовляйте дитині в солодкому. Чай з цукром, цукерка, чашка какао викликають позитивні емоції, почуття безпеки і стимулюють роботу мозку;
  • Не бійтеся лишній раз обійняти, погладити дитину, потримати її за руку або поплескати по плечу. Позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги;
  • Теплий душ або ванна також допомагають зняти зайве напруження.

Потурбуємося про емоційну стабільність

 

  • Не варто без особливих причин водити дитину в місця масового скупчення людей. Це може підвищити її  тривогу. При відвідуванні таких місць необхідна обов’язково присутність поруч СПОКІЙНОГО дорослого. Поясніть дитині куди  і навіщо ви йдете.
  • Не варто дозволяти дитині наодинці дивитися телевізійні новини. В будь-якому випадку, навіть якщо Ваша ж дитина – підліток, він також потребує пояснення вашого ставлення до того, що відбувається.
  • Створюйте атмосферу безпеки (обіймайте дитину якомога частіше, розмовляєте з нею, приймайте участь в її іграх).
  • Подивіться разом з дитиною «хороші» фотографії – це дозволить звернутися до приємних образів із минулого, послабить неприємні спогади.
  • Читайте книжки – розповіді і казки, де описуються сюжети перемагання страху героями.
  • Якщо дитина відчуває тривогу чи страх, Ви можете забезпечити їй свою  спокійну присутність, фізичний контакт (обійняти, взяти за руку), тепло (вкрити, дати теплий чай). Важливо говорити, що ви  – поруч, що все добре, що вона в безпеці.
  • Якщо ж дитина особливо «не слухається», проявляє надмірну активність, без причин сміється – намагайтеся не відповідати агресивно. Можливо рухова активність допомагає їй впоратися зі стресом. «Супроводжуйте» її в рухах (будьте поруч), намагаючись поступово знизити темп. Можна спробувати ввести рамки – запропонувати рухливу гру «по правилам». Або ж переключити на активність, де є правила (бігати наперегонки, змагатися подушками, м’яти і рвати папір, кидатися кульками з газет та ін.).
  • На деяких етапах діти можуть знизити свою активність, уникати розмов про події, ховатися. Якщо така поведінка триває не більше 1 тижня – не турбуйтесь. Не наполягайте на розмовах, і в той же час неправильно буде говорити: «забудь це», «не думай про це». Діти потребують в поясненнях подій, що відбуваються. Можна повернутися до розмов через деякий час.
  • Дитині можуть снитися жахливі сни. Підтримайте її, вислухайте і заспокойте. Якщо сон не повторюється – в цьому немає нічого страшного. Дайте дитині зрозуміти: ви серйозно ставитесь до її переживань і ви знали інших дітей, які теж через це пройшли («Я знаю одного сміливого хлопчика, з яким теж таке сталося»).
  • Поговоріть з дитиною про почуття, які він відчув, або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці почуття – є нормальні. Розмова про почуття може супроводжуватись малюванням на вільну тему або ліпленням. А після обговорити – що намальовано, що це означає, який розвиток сюжету, як далі буде жити персонаж, як йому допомогти и т.д.
  • Зводьте розмови про події до опису почуттів.

 Потурбуємося   про  усвідомлення  подій

 

      Кожна, навіть маленька дитина, потребує в поясненні того, що відбувається. Для неї важливо знати, чому батьки переживають, зляться, горюють. Що відбувається в сім’ї, в місті. Намагайтесь пояснити це коротко (4-5 речень) і спокійно.

Розмовляєте з дитиною про події стільки, скільки у неї є потреба. Не варто говорити: «Тобі цього не зрозуміти», «Зрозумієш, коли виростеш», «Я не можу тобі це пояснити». Завжди є що сказати. Намагайтесь, щоб Ваші слова були доступні і не лякали дитину. В будь-якій розмові про теперішні події треба дитині час від часу говорити, що ситуація більш  стабільна, що дорослі знають що робити. Багато людей разом і навіть в самій складній ситуації.

Особливе значення гри

 

  • Зараз, як ніколи, для дитини важливо АКТИВНО  ГРАТИ. Можливо дитина буде будувати барикади, грати в «Майдан», «беркут», війну, робити сцени з бійками, стрільбу, поранення, смерті. (Багато дітей грають саме в ці ігри у психолога в кабінеті на пісочній терапії). Ці ігри можуть принести тривогу у Ваш дім, але можуть знизити напругу дитині.
  • Вагому вагу можуть нести ігри на від реагування агресії. Дитина може «озброїтись», нападати або захищатися, бути раненим або «вбитим» у грі. Все це є нормальним способом дитини справитися зі стресом.  Можна запропонувати дитині «битву» на мильних кульках, подушках і т.д. Також корисно добре пом’яти тісто, глину, пластилін, ліпити фігурки.
  • Заохочуйте ігри дитини з піском, водою, глиною (допоможіть їй винести назовні свої хвилювання у вигляді образів). Велику роль серед ігор можуть зайняти ігри «в лікарню». Це також є нормальним, і допомагає подолати стрес.

        Реакції нормального реагування дитини на травматичний стрес взагалі вичерпуються протягом місяця. Робота психіки над травматичним стресом позитивно завершується, не переходячи у формування посттравматичного стресового розладу.

     Якщо реакції дитини, на вашу думку, надмірні і незрозумілі, ігри і симптоми повторюються без особливих змін, якщо ви хвилюєтесь – зверніться за консультацією до спеціаліста.

 

 Заняття з елементами тренінгу “Конфлікти в педагогічному колективі. Причини та наслідки.”

 

 

 Засідання творчої групи практичних психологів ДНЗ та НВК з досвідом роботи до 3-х років. Відкрите розвивальне заняття.